Виховна робота

Тема. Школярам про цивільну оборону України 
Мета: дати початкові уявлення про цивільну оборону; розвивати мовлення;

           виховувати любов та повагу до українського народу. 

                                                           Хід уроку 
І. Організаційний момент. 
 
ІІ. Повідомлення теми уроку. 

ІІІ. Повідомлення нових знань
Розповідь  вчителя 
 - Діти, прочитайте надпис: «Цивільний захист» 
- Що означає слово захист? 
        В наш час аварії, катастрофи, стихійні лиха почастішали,  ускладнилась техніка, стало більше машин, літаків. Але ще не всі люди, котрі обслуговують техніку, сумлінно ставляться до своїх обов’язків. Ці біди нерідко призводять до загибелі дорослих та дітей. В ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих беруть участь організовані й забезпечені спеціальною технікою  люди.  Вони рятують людей у мирний час. ЦЗ покликаний рятувати людей і у військовий час.  Успішно вирішувати ці завдання ЦЗ може спільно з воїнами Українських Збройних Сил. 
   
1).  «Призначення та завдання ЦЗ» 
- Яке ж призначення та завдання ЦЗ. 

(Отже, завдання ЦЗ благородні, гуманні і спрямовані на захист людини, а призначення ЦЗ – порятунок від стихійного лиха, аварій та катастроф. 
2). «Героїчні традиції нашого народу» 
- Чому ж виникла потреба в організації загонів ЦЗ? 
Наш український народ зазвичай протягом своєї тисячолітньої історії мечем і багнетом проганяв з нашої землі численних ворогів: хазарів, половців, татарські орди, поляків, шведів, німців, французів. Наш народ завжди самовіддано піднімався на боротьбу з іноземними загарбниками.. Так було в період громадянської та Великої Вітчизняної воєн. 
 3). Трагедія  Чорнобиля 
    Коли трапилась ця трагедія, вас ще не було на світі. Саме в ніч з 25 на 26 квітня 1986 року вибухнув реактор на 4 енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції. Лихо чорним крилом накрило українську землю. На устах кожної людини з’явилось нове слово: радіація.
  Словничок.

        Радіація – маленькі невидимі частинки, які пересуваються у просторі і ніщо їх не може зупинити: вони проходять крізь вікна, двері, вбиваючи здоров’я людей. 
    Ці невидимі радіонукліди забруднили, зробили непридатними для життя поля, луки, ліси, річки, міста і села. Величезну територію було обгороджено колючим дротом, а людей переселено в інші місця.

-          А як вбереглися люди в цих територіях?

Словничок

 Аварія – це порушення роботи певного механізму машини, що призводить до значних пошкоджень, ураження. 
Катастрофа – це аварія великих масштабів з трагічними наслідками. 
 Землетрус -короткотривалі, раптові струси земної кори, викликані    

                     переміщенням мас гірських порід у надрах Землі,   

Повінь -  високий і тривалий підйом та спад рівнів води в річці, озері,

                водосховищі. Під час сильних опадів, раптового танення снігів

 Ураган- (тропі́чний цикло́н —  супроводжується потужними грозами,

                випадінням зливових опадів і вітрами штормової сили)
  
ІV. Підсумок уроку. 
Головне для людини не матеріальні цінності, а здоров’я та життя. 
Гра «Вибери своє» 
1) Будинок, коштовності, авто. 
2) Цукерки, іграшки, комп’ютер. 
3) Життя, здоров’я. 
Отже, якщо у людини міцне здоров’я, то вона буде мати і все інше. 
Діти, бережіть своє здоров’я!

Тема."Правила поводження на вулиці"

Мета: формувати знання основних правил поведінки на вулиці; 

             розвивати вміння контролювати свою поведінку; 

             виховувати бажання  дотримуватись ПДР

Обладнання: правила дорожнього руху;дорожні знаки; 

                         макет світлофора; ситуаційні картинки;

                         призи-закладки із ПДР.

I. Організаційний момент.

Учитель: Девіз нашого заняття: «Знай правила руху,як таблицю множення!»

- Як ви розумієте ці слова?  

II. Повідомлення теми і мети  заняття.

- Сьогодні ми з вами будемо вчитися бачити все, що становить небезпеку для життя й здоров'я, удосконалювати знання основних правил поведінки на вулиці.  

  III. Повідомлення нових знань.

1.     Гра «Відгадай»

 Учні, відгадайте мої загадки:

- У два ряди будинки стоять - десять, двадцять, сто підряд -

І квадратними очима один на одного дивляться. (Вулиця)

- Не жива, а веде, нерухлива, а йде. (Дорога)

- Щоб тобі допомогти шлях пройти небезпечний,

Горить і день, і ніч - зелений, жовтий, червоний. (Світлофор)

2. Бесіда  «Дорога до школи»

- Хто з вас переходить вулицю, коли йде в школу?

- З ким ти йдеш у школу?

- Хто тобі допомагає переходити вулицю?

- Як потрібно правильно переходити вулицю?   (Праворуч).

3. Розповідь вчителя

 У місті багато пішоходів і транспорту. Пішоходи рухаються на тротуарах, а транспорт на дорозі. Якщо ті й інші дотримують правил дорожнього руху, то вони не заважають один одному.

4.  Гра «Будь уважний на дорозі».

- Якщо ви дієте відповідно до правил дорожнього руху, то дружно відповідаєте: «Це я, це я, це все мої друзі!», а якщо яке-небудь із правил не відповідає нормі, тоді мовчите, виходить, воно потрапило до нас у гру помилково, випадково.

- Хто з вас, ідучи додому, тримає шлях по бруківці?

 - Знає хто, що світло зелений означає: шлях відкритий?

(Це я, це я, це все мої друзі!)

-         А що жовте світло завжди нам про увагу говорить?

(Це я, це я, це все мої друзі!)

Хто, нехай чесно говорить у автобус заходить правильно ?

(Це я, це я, це все мої друзі!)

Знає хто, що червоне світло - це значить: ходу немає?

(Це я, це я, це все мої друзі!)

Хто з вас у вагоні тісному поступився бабусі місця?

(Це я, це я, це все мої друзі!)

 Я впевнений, що ви на дорозі такі ж уважні, як на уроці.

-  Як ви вважаєте, звірі правильно поводяться на дорозі? Чому?

- Які потрібно пам'ятати ПДР?  

- Розглянете картинки й скажіть: чи правильно поводяться діти й чому?

ІV. Підсумок уроку

- Які правила поведінки на вулиці ви запам'ятали?  

- Вам сподобався урок?

- Що сподобалося найбільше?

Тема. Моральні цінності мого народу.  

Мета: Дати уявлення про основні виховні традиції в Україні. 

            Розкрити роль народних традицій у збереженні культури.

             Виховувати шанобливе ставлення до культурних традицій

             українського народу.

Хід заняття

I.       Актуалізація опорних знань.

         Кожен народ має свої моральні цінності, якими вирізняє його серед інших народів світу. Мо­ральні цінності українського народу склада­лись протягом століть. Вони закріплювались у традиціях, звичаях, віруваннях, підтримува­лись усім устроєм життя нашого народу.

-          ставлення до стар­ших, допомога їм, дітям,

-          співчутливе ставлен­ня до немічних, особливо калік,     

-         шанувати свою культуру, традиції,

-         виховують в нас доброту, співчуття, турбо­тливість,

-          шанобливо ставитись до стар­ших.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

        Сьогодні ми згадаємо деякі з цих тради­цій, розглянемо релігійні, виховні на

традиції прикладах святкування Свята Миколая, Різдва Христового, Свята Великодня тощо  

IІІ. Повідомлення нових знань

   Бесіда  

Ø Яка традиція в Україні пов'язана із ко­лективною допомогою? (Толока.)

Ø Чому в народі казали: «Без толоки» як без руки: ні хати не зробиш, ні сіна не скосиш»?

Ø Які роботи виконувались разом під час толоки?  (Ремонт, будівництво шкіл, церков, лікарень.)

Ø Чому таку трудову допомогу вважали по­чесною справою?

Ø Які цінності в людей формувались під час толоки?

Ø Де і коли ми можемо використати цей звичай в житті нашого класу?

Ø Яке свято у грудні ніколи не залишає ні маленьких, ні старих байдужими?  

Ø З іменем якого святого воно пов'язане?

 Святий Миколай

Він ходить від хати до хати,                      Питається мами і тата.

Чи є у вас чемна дитина,                            Дівчатко мале чи хлопчина?

Для кожного має в торбинці                     Найкращі у світі гостинці.

Софія Майданська

  

 Розповідь вчителя.   

ПОДАРУНКИ ВІД СВЯТОГО МИКОЛАЯ

   Святий Миколай просить у Бога пустити для людей зиму, хорошу сніжну зиму, щоб не вимерзла озимина і щоб діти могли поката­тись на санчатах. До дітей у Святого ставлен­ня особливе.

   Ще за свого земного життя, коли він був єпископом у Мірах Лікійських, Святий Ми­колай допомагав бідним та нужденним і що­найперше дітям. Коли після смерті праведник постав перед очі Творця, Бог звелів йому про­сити будь-якого привілею для себе. Але Миколай випросив лише один - і надалі опіку­ватися дітьми, всіма, хто потребує його допо­моги. Так переповідали люди про життя та ді­яння Святого.

   У день його народження дітям під подушку чи в черевичок клали гостинчик від Миколая — «миколайчик»...

   Отож дітки чекають, коли Миколай пода­рунки принесе. Добрий Миколай...

Галина Бондаренко

   Діти! Тепер ми знаємо з вами історію похо­дження цього чудового зимового свята.

—      Розкажіть, будь ласка, чому ми так любимо це свято, особливо діти? Замість підказ­ки прослухайте, будь ласка, чудовий вірш про це свято.

  — В Україні завжди цінувався житейський досвід і мудрість старожилів, найстарших чле­нів родини, тому їх оточували загальної пова­гою, шаною. Згадаємо велике релігійне

Свято Різдво Христове.

—      Як святкували це свято, що відбувалось на Святу Вечерю?

-  Які традиції та звичаї пов'язані з цим святом?

 З доісторичних часів запрошували на Святвечір (напередодні Різдва) одиноких, знедолених, убогих. Це вважалось доброю при­кметою — допомогти, поспівчувати тим, хто цього потребує найбільше.

     За столом на Святу Вечерю, коли збира­лась вся родина, ставили ще дві мисочки, біля яких ніхто не сідав. Одна — для душ помер­лих, а інша - для відсутніх членів родини, про яких пам'ятали завжди.

    В Святий Вечір діти (10 - 15 років) в обов'язковому порядку носили «Вечерю» діду­севі, бабуні та хрещеним батькам на знак по­ваги .  «Нести Вечерю» — цей стародавній звичай шанувати найстарших членів роду, ді­лити з ними радість, надію, долю, добро, ба­гатство, щоб продовжились їхні роки.

-         Чому ж вчить нас цей звичай, традиції цього свята?

     На новорічні свята прийнято було бажати усього найкращого усім рідним, друзям, лю­дям на Землі. Будьте й ми щедрими, щири­ми господарями.

 — Згадаймо, діти, ще про одне велике свя­то та пов'язані із ним народні традиції та зви­чаї (уривки з віршів В. Дворецької).

Дзвони дзвенять Великодні                       Сталася світла подія —

Це Воскресіння Господнє.                          Віра, любов і надія

З нами у мить Великодня.                          Чисті земля і оселі,

Чисті і душі народні.                                     Будьте здорові й веселі —

Дзвони дзвенять Великодні.

ü Що ви знаєте про цю світлу подію, свя­то для всіх людей?

Як ми готуємось до нього? Як святкуємо?

ü Кого з рідних обов'язково згадуємо піс­ля Великодня?

ü Які уроки мудрості, добра, шанобливого ставлення до рідних ми отримуємо після цьо­го свята?

ü Чому воно нас вчить?

III. Підсумок заняття.

    -    Що вам найбільше сподобалось на уроці? Про які моральні цінності і їх дотримання під час великих свят дізнались вперше?

-         Яких з них дотримується ваша родина?

-         А яких традицій святкування хотіли б ви до­тримуватись, коли станете

дорослими?

Тема.  "День пам'яті жертв голодомору в Україні"

Мета:  навчити поважати людей;  розвивати цікавість до 

             минулого  свого народу; виховувати громадську 

             свідомість, співчуття, бережне ставлення до хліба.

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

ІІІ. Повідомлення нових знань

Розповідь вчителя

             1932 р. був врожайний. Українці, працьовиті люди, не полінувались зібрати його. Але становище у країні було катастрофічним. Люди пухли від голоду, вимирали цілі села.  Наступила голодна зима. Хліба не стало вже до Нового року. Голодуючі сім’ї їли кукурудзяні качани, стебла,  лушпиння, стручки акації,   солому, траву, гнилі кавуни і буряки, а також м’ясо домашніх тварин і дохлих коней. А тисячі тон зерна чекали відправки до інших країн .  

            Тільки згодом дослідники підрахували, що під час голодомору загинуло від  5 до 10 мільйонів українських селян.

           Голодомор 1932-1933 рр. - одна з найстрахітливіших сторінок  історії українського народу. 28 листопада 2006 року Верховна Рада України  визнала Голодомор 1932-1933 рр. геноцидом українського народу.
  Повідомлення учнів

1. Голодомор в Україні тривав з квітня 1932 року по листопад 1933 року

2. Навесні 1933-го від голоду вмирали 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, майже   25 тисяч – щодня.

3. Голод 1932-ЗЗрр, був штучним, оскільки того року в Україні був непоганий врожай.

4. Третина всіх померлих від голоду - це діти     

Вчитель

           У той час, як українські селяни вмирали з голоду, за кордон вивозилися продовольство і, зокрема, таке потрібне для врятування голодуючих в Україні - зерно. В портах із-за відсутності спеціальних приміщень для зберігання зерна, воно лежало величезними горами просто неба, і гнило, бо не вистачало кораблів для його вивезення за кордон. Це ще один доказ геноциду влади проти свого народу.
           Не дай Боже, нікому пізнати того страхіття . І щоб таке ніколи більше не повторювалося, нам слід про все знати і все пам'ятати.
           Отже, я гадаю, що всі ті хто сьогодні почули історію як все відбувалося трішки задумаються над тим що пережив наш український народ.

Учень

Дмитро Білоус «Ти кажеш, не було голодомору?»

Ти кажеш, не було голодомору?

І не було голодного села?

А бачив ти в селі пусту комору,

З якої зерно вимели до тла?

Як навіть вариво виймали з печі

І забирали прямо із горшків,

Окрайці виривали з рук малечі

І з торбинок нужденних стариків?

Ти кажеш, не було голодомору?

Чому ж тоді, як був і урожай,

Усе суціль викачували з двору,-

Греби, нічого людям не лишай!

Хтож села, вимерлі на Україні,

Російським людом поспіль заселяв?

Хто? На чиєму це лежить сумлінні?

Імперський молох світ нам затуляв!

Я бачив сам у ту зловісну пору

І пухлих, і померлих на шляхах.

І досі ще стоять мені в очах…

А кажеш – не було голодомору!

 Вчитель. Села вимирали тихо, благаючи хліба. Напівживі жінки пекли перепічки, замішані на тирсі, товчених жолудях, лободі.  

 ІY. Підсумок

Вчитель: Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року хвилюватиме серця людей.  Тому ми сьогодні згадуємо цю трагічну сторінку історії  нашого народу, щоб пе­редати  наступним поколінням.

Запис пісні О. Білозір «Свіча».

 ( Діти  зі свічками в руках )  

Учень.

Їж, сину, хліб, та пам`ятай, що в ньому

Саме життя закладено людей.

І сонце українське, й звуки грому,

Мозольний труд і посмішка очей.

Їж, доню, хліб і не кидай додолу,

А підніми, коли не там лежить.

А як сідаєш, сину, мій до столу,

То пам`ятай, що хліб – це значить жить.

ТЕМА.  « Чорнобиль. Трагедія. Пам'ять »

МЕТА. Поглибити знання учнів про аварію на Чорнобильській АЄС ;           

              виховувати особисту стурбованість кожного за все, що 

              відбувається навколо; вчити  

              сприймати чужу біду, чужий біль, як свої власні; сприяти 

               розширенню екологічного кругозору

                                                  ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний момент

ІІ. Основна частина

    Вчитель. Існує думка, що людина цар природи.

-         Чи згодні ви з цією думкою? Що означає любити та розуміти природу?

-         Чим життя природи схоже з життям людини, чим відрізняється?

 Дивна ніч чарівна тихо казку шепоче,

Земля натомилась і спить.

А перше проміннячко лиш залоскоче,

Вона прокидається вмить.

                    І враз озиваються хори пташині,

                    Співають дерева в гаю.

                    А вітер, що тихо дрімав у долині,

                    Посвистує пісню свою.

Співають дзвіночки, біленькі ромашки,

На сонці роса виграє.

На всі голоси задзвеніли комашки.

І кожен співає своє.

                     ( Н. Красоткіна )

Вчитель. Як ви вважаєте чи може природа відчувати і розуміти людину?  На жаль, сьогодні є підстави говорити, що свій розум людина здебільшого спрямовує на задоволення власних потреб, знищуючи майже повністю те навколишнє середовище, в якому живе і від якого цілком залежить. Кажуть, що сьогодні ми живемо на планеті, що належить нашим правнукам: адже наслідки того, як ми зараз ставимося до природи, будуть відчутні у далекому майбутньому. І виправити навіть одну серйозну помилку, якщо вона буде зроблена, часто неможливо.   Земля як планета, як довкілля не вічна. Вона не встигає загоювати рани, завдані людською діяльністю особливо внаслідок розвитку техніки і виробництва.

     Жахливим наслідком такого відношення до природи стала трагедія на Чорнобильській АЄС. Сьогодні ми вшановуємо пам'ять всім тим хто має відношення до цієї події. Тема нашого виховного заходу « Чорнобиль. Трагедія. Пам'ять. »   

   Чорнобиль… Це назва невеликого районного центру, що знаходиться за 130 км від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі.

    « … засурмив Третій янгол, і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. І стала вона на третину річок та водні джерела. І ймення зорі тієї Полин. І став третина води, як полин, і багато людей повмирало з води, згіркла вона »  

     У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о 1-й годині 23хвилини на четвертому  енергоблоці Чрнобильської атомної електростанції відбулася найбільша за всю історію використання « мирного атома » аварія, яка, за оцінками світової спільноти, є найбільшою техногенною катастрофою ХХ століття.

      Нетолочені трави, мертва земля – це трагедія для всього людства, більшої годі уявити. Мертві чорнобильські села… Ми відчуваємо їхнє застережливе мовчання, відчуваємо небезпеку, що принишкла у трав, воді,  деревах. І маємо усвідомити, що щастя людське – це трава, в яку можна лягти, не боячись радіації, це тепла річка, в якій можна скупатися, це усміхнені обличчя людей.

    Аварія на ЧАЄС… Смертоносне полум’я зловісної пожежі висвітило кожного, хто там працював і жив, виділило перших із перших, і вони, ризикуючи життям, кинулися до реактора, аби своїми грудьми зупинити трагедію.

     28 пожежників двох караулів затулили собою не тільки станцію, а й Європу. Шестеро загинуло майже відразу, вони не дожили до 11 години ранку.

     Ми схиляємо свої голови перед усіма, кого сьогодні вже немає з нами, перед тими, хто ціною власного життя оплатив шанс на життя мільйонів.

           Хвилина мовчання, хвилина мовчання…

           Послухай і серцем почуєш в цей час:

           Як гомін струмка, пташині ячання,

           Здаля голоси долітають до нас.

           Отам над Дніпром, де заграва устала,

           Червона, мов цвіт бойових орденів,

            Як темної ночі Чорнобиль горів.

            Ця мить – не прощання, а вічне стрічання

            Із тими, кого вже не стрінемо ми.

            Коли наступає хвилина мовчання,

            У пам’яті нашій клекочуть громи.

Тож устаньмо і помовчімо мить у пам'ять про тих, хто мовчить, сказавши своє вагоме слово в цій трагедії.

                              ( Хвилина мовчання )    

ІІІ. Заключна частина

    Ми ще не знаємо, та й чи дізнаємося скоро, втратили разом із Чорнобилем? Які плоди приніс радіоактивний дощ? 30 років минуло, а нація не спромоглася встановити навіть кількість тих, хто брав участь у ліквідації аварії. Багато хто з них уже відійшли у вічність.

 26 квітня – День пам’яті. День скорботи і роздумів. Бо нам таки є над чим замислитися. Живемо на технологічному вулкані. Чи не повториться трагедія в іншому місці? Чи стали ми більше шанувати рідну землю? Мимоволі хочеться гукнути : « Люди! Опам’ятаймося! Дзвони Чорнобиля б’ють на сполох ». І, як писав Хемінгуей, не питай, по кому б’ють дзвони. По кожному із нас.

     Врятований світ – найкращий пам’ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам’ятаймо про них і робімо усе, щоб ніколи не падала на землю гірка зірка Полин…

___________________________________________________

Тема. Допоможи собі сам. (Дії населення 

                                    при надзвичайнихситуаціях)

Мета: Поглибити знання учнів з питань цивільного захисту;

             повторити правила поведінки у складних сзакріпити 
             навички надання допомоги постраждалим  кмітливості; 
             виховувати почуття співпричетності до долі та

             проблем інших, відповідальність за близьких, оточуючих,
             власну Батьківщину.

                                                   Хід  заняття

І. Організаційний момент

ІІ.    Актуалізація опорних знань

1). Бесіда.

- Що таке небезпека?

- Що таке надзвичайні ситуації?

- Що відносимо до надзвичайних ситуацій? (НС – це подія, порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинених аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною ситуацією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних збитків.)

ІІІ. Повідомлення нових знань

            Ось декількаприкладівнайбільших катастроф останніх 30 років:

·         3.12.1984 – вибух на заводі з виробництвапестицидів у Бхопалі (Індія); у повітрябільше 40 тонн отруйнихречовин.Миттєвозагинуло 8 тис чоловік. Протягомнаступних 10 роківвідускладненьзагинулоще 8 тис чоловік.

·        11.09.1927 – у Чорномуморіставсяземлетрус силою у 9 балів. Ялта зазналанайбільшихруйнувань: матеріальнізбиткисклали 25 млнкарбованців.

·        1985 – у Колумбіївиверження вулкану Руїсвиникгігантський сель, який, пройшовши 40 км, захопивмістоАрмеро, у результатічогозагинуло 22 тис чоловік і булознищено 4,5 тис будівель.

·        Під час Першоїсвітовоївійни на австрійсько-італійськомуфронті в Альпах в лавинах загинулоблизько 60 тис солдатів (більше, ніж у боях). У наш час середнярічнакількість жертв лавин складаєблизько 150 чоловік.

·        26.04.86 – вибух на Чорноб. АЕС. У момент аваріїзагинув 31 чоловік. Загальнакількість жертв та потерпілихскладає 500 тис чоловік.

·        7.12.1988 – Вірменія, Спітак, землетрус 7 балів – 25 тис загинуло, близько 100 тис поранено.

·        03.1991 – війна у Персидськійзатоці. Пожежу, щоохопилабільше 100 кувейтськихнафтовихсвердловин та нафтопереробнихзаводів, вдалосязагаситилише через 10 місяців.

·        01.2001 – отруєнняТиси і Дунаю ціанідами. Концентраціяціанідуперевищилаграничнуприпустиму норму в 300 разів.

  Тест.
- Як ти дізнаєшся про те, що сталася надзвичайна ситуація?
а) по книзі;
б) по телевізору;
в) почувши сирену;
г) з газети.
- У випадку надзвичайної ситуації ти будеш діяти згідно:
а) поради друзів;
б) вказівкам штабу ЦО;
в) нікого не буду слухати.
- У разі землетрусу ти:
а) будеш дивитися у вікно;
б) вийдеш на відкриту місцевість;
в) зайдеш у ліфт і спустишся вниз.
- У випадку пожежі ти:
а) залишиш приміщення;
б) сховаєшся у шафі.
- Які засоби захисту тобі відомі?
а) гарний одяг;
б) протигаз;
в) солодощі;
г) ватно-марлева пов’язка.
- Що необхідно взяти з собою у випадку надзвичайної ситуації?
а) іграшки;
б документи;
в) одяг;
г) цукерки і печиво.

ІY. Підсумок.

  - Отож, як бачимо, іноді складні життєві обставини вимагають від людини мужності та рішучості, вмілості та вправності, вміння не розгубитися у складній ситуації.  

     Земля – це наша домівка, ми будемопіклуватися про неї, і вона відповість нам взаємністю.
     Мої вам побажання: 

Лиха діти стережіться, та при цьому – не губіться.
Бо життя у нас одне, іншого не буде,
Хай же сонечко яснее ніжно вас голубить.
Хай всміхаються до вас і трава, і квіти,
А тепер у добрий час, любі мої діти!

__________________________________________________

Олімпійський тиждень

Олімпійський урок у 3 класі на тему:

«Історія виникнення олімпійських ігор» 

Спортивні естафети. «Перевези товариша»

Перетягування каната

Змагання серед учнів класу. «Найсильніший учень»

 ______________________________________________

Тема. Юні козачата. Спортивні змагання

Місце проведення :  спортивний  зал

Мета: поглиблювати знання учнів про часи виникнення козацтва в

          Україні; розвивати фізичні здібності, вміння та навички 

          самостійно займатися фізичними вправами; виховувати

          інтерес до вивчення історії України, почуття гордості за свій

          народ, загартовувати дітей фізично і морально.

 Інвентар: гімнастичні палиці, кеглі, м’ячі, обручі, прапорці,

                   гімнастичні лави, канат, аудіо записи, стояки, секундомір.

Кількість учасників : 20 учнів

Хід заходу

I.       Підготовча частина

1.    Орагізований перехід до місця занять

2.    Шикування команд

3.    Інструктаж з техніки безпеки

II.   Основна частина

      Вчитель

     Діти, з історії нам відомо, що наші предки — козаки вміли не тільки мужньо захищати свою землю, а й веселитися і спортивні свята мали назву «Козацькі забави». Але ви ще маленькі тому наше свято називається «Юні козачата».

                          Козак – людина чесна, смілива,

                                           Найдорожча йому Батьківщина.

                                           Козак – слабкому захисник,

                                           Цінити побратимство звик.

                                           Козак – усім народам друг,

                                           Міцний і лицарський у нього дух.

                                           Козак – це той, хто за освіту,

                                           Хто прагне волі і блакиту!

-      Козаки любили добре погуляти, повеселитися у вільний час.

От і ми , нащадки козаків, хочемо сьогодні відтворити деякі з тих конкурсів, які проводилися на козацькому гарті.

-      А зараз -  познайомимося з командами.

Команда «Чайка» і команда «Джура». (Привітання команд)

Конкурс 1. «До своїх прапорців»

 Бере участь вся команда. Діти шикуються у колони по одному. Помічники команди (учні) тримають у руках по прапору різного кольору. За сигналом «Розійтись!» усі учасники розбігаються по залу і заплющують очі. В цей час помічники міняються місцями За сигналом «До своїх прапорців!» діти відкривають очі і швидко шикуються у колони на нових місцях. Перемагає команда, яка швидше вишикується.

Конкурс 2. «Хто найспритніший»

     Беруть участь 2 команди. На лінію намальованого кола ставлять кеглі  (на 2 менше ніж учасників). Під музику діти рухаються в одному напрямку, повільним бігом, не зачіпаючи кеглі і не нахиляючись до них . Коли музика перестає лунати, діти хапають кеглі. Кому не вистачить, той сідає на лавку. Гра триває до тих пір, поки не залишається 1 кегля.

Конкурс 3. «Ми веселі козачата»

      Конкурс проводиться на волейбольному майданчику. Одна команда шикується у шеренгу на середній лінії («ловці»), інша на кінці майданчика («перебіжчики»). Команда, яка стоїть на кінці майданчика вигукує такі слова: «Ми веселі козачата, любим бігати й стрибати, спробуй-но нас упіймати». Після цих слів «перебіжчики» перебігають через майданчик, а «ловці» намагаються упіймати їх. Той, кого спіймає сідає на лавку. Після двох разів команди міняються місцями.

Конкурс 4 . «Бій півнів»

       З кожної команди в коло запрошують по і учаснику (приблизно однакових за комплекцією). Стрибаючи на одній нозі і тримаючи руки за спиною, гравці мають виштовхнути з кола суперника.

Переможеним вважається і той учасник, який став на дві ноги,  розірвав руки.

(Музична пауза. Підбиття підсумків  конкурсів.)

Конкурс 5. «Рибаки і рибки»

       Учасники двох команд стають в коло. Всередині кола розташовується ведучий зі скакалкою або великою мотузкою.

Ведучий розкручує скакалку по колу, під ногами учасників. Учасники підстрибують. Кого зачепить скакалка, той залишає коло і сідає на лавку. Виграє команда, учасник якої останнім покинув коло.

Конкурс 6. «Перетягування  каната»

        У цьому конкурсі може брати участь уся команда або тільки хлопчики.

Конкурс проводиться 2 - 3 рази.

III. Заключна частина

1.     Шикування команд.

2.     Оголошення загального рахунку.

3.     Нагородження переможців грамотами.

4.   Організований перехід до класу.

 Естафета з м’ячем

«Ми веселі козачата»

___________________________________________________________

 Тема. «В здоровім тілі – здоровий дух»

 Мета: ознайомити учнів із визначенням понять «здоров'я», 

             «здоровий спосіб життя»; визначити залежність здоров'я

              людини від соціальних, кліматичних умов, зовнішніх

              факторів, впливу шкідливих звичок; виховувати прагнення

              берегти своє здоров'я, як найдорожчий скарб, вести

              здоровий спосіб життя.

Обладнання: виставка літератури з теми; заготовки з кольорового

                         паперу: сонечко з променями, хмаринки; вирізки

                         з журналів (для колажу); прислів'я, записані на

                         окремих аркушах; кульки.

                                                         Хід уроку

                                          «Головним скарбом життя є не землі,

                                           що ти завоював, не багатства,

                                           що у тебе в скринях... Головним

                                           скарбом життя є здоров'я,

                                           і щоб його зберегти, потрібно

                                           багато що знати». 

                                              

  І. Вступне слово
       У всі часи люди особливу увагу звертали на своє здоров'я, піклувалися про нього, винаходили все нові й нові ліки від хвороб і способи зміцнити свій організм і залишатися бадьорими на довгі роки.
      Наші предки вважали, що хвороби людям приносять злі духи, або чорні сили (відьми, чаклуни). Ще хвороби пов'язували із карою богів, рятуючись від якої, люди намагалися задобрити їх дарами і жертвами.
      Серед своїх богів давні греки з особливою шаною ставилися до бога лікування Асклепія та його доньок — Гігієї та Панацеї. Перша вміла запобігати захворюванням (звідси назва галузі медицини — гігієна), а друга лікувала та зцілювала людей (звідси вислів: «Панацея від усіх бід»).

II. Народна мудрість про здоров'я
       Знання нашого народу про здоров'я відобразилися в усній народній творчості: прислів'ях і приказках. Давайте пригадаємо і проаналізуємо їх.

• Здоров'я не купиш — його розум дарує.

• Як немає сили, то й світ немилий.

• Здоровому все добре.

• Подивися на вид, та й не питай здоров'я.

• Бережи одяг, доки новий, а здоров'я — доки молодий.

• Без здоров'я немає щастя.

• Весела думка — половина здоров'я.

• В здоровому тілі — здоровий дух.

• Хвороб безліч, а здоров'я одне.

• Бережіть здоров'я — його в крамниці не купиш.

• Тримай голову в холоді, а ноги в теплі — будеш вік жити на землі.

• Здоров'я входить золотниками, а виходить пудами.

III. Вправа «Коло здоров'я»
       Давайте порівняємо наше здоров'я із сонцем. Чому? Тому що сонце зігріває своїм теплом усе живе на землі. Ще сонце нагадує нам коло. А коло — це одна з назв сонця в українській міфології. (Звертаюся до плаката, де символічно зображене сонце. Діти діляться на три групи й отримують завдання визначити, що допомагає людині бути здоровою, з чого складається здоров 'я людини, без чого не можна уявити собі здорової людини. Діти пишуть відповіді на кольорових смужках паперу і прикріплюють їх до сонця.)
         Давайте тепер спробуємо дати визначення поняттю здоров'я.
(Після обговорення один із учнів зачитує визначення здоров'я Всесвітньої організації охорони здоров'я
         Здоров'я — це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб чи фізичних вад. Основною метою здоров'я є повноцінне життя й активне довголіття.
        Чи будемо ми здорові — великою мірою залежить від нас. Це підтверджують і дослідження вчених: серед чинників, від яких залежить здоров'я людини, яка проживає в цивілізованій країні в умовах миру за відсутності природних катаклізмів (землетруси, повені, засухи), приблизно 20% припадає на економічні умови; 20% — на спадковість і генетичні порушення; 10% — на розвиток медицини і якість медичного обслуговування, а близько 50% припадає на спосіб життя людини, на її ставлення до власного життя. Отже, наше життя в наших руках.
        Ученими доведено, що людині відпущено для життя на землі від 150 років і далі. А чому ми живемо в кращому випадку 70 і вже в 50—60 років маємо десятки хвороб, які заробили через своє безвідповідальне ставлення до власного здоров'я, лінощі і небажання працювати над собою.

      -  Давайте разом визначимо компоненти здорового способу життя:
1. Заняття спортом, висока рухова активність.
2. Збалансоване харчування та дотримання режиму харчування.
3. Загартовування, яке особливо цінне в дитячі та юнацькі роки.
4. Сприятливий психологічний клімат у стосунках з людьми (тобто збереження психічного здоров'я, що є основою духовного життя).
5. Бережливе ставлення до природи.
6. Улюблена робота.
7. Відмова від шкідливих звичок.
    -  А як ви вважаєте, чи комфортно почуває себе сонечко за хмарами? Щоб звільнити його від хвороб, що нам потрібно робити? Звичайно ж, дотримуватися здорового способу життя.
       У Японії та Китаї співчутливе ставлення до хворого зовсім не обов'язкове. Навпаки, хвороба там сприймається як показник слабкості не стільки тіла, як духу. Ось чому людина, яка часто хворіє, небажана в будь-якому колективі. Там спрадавна вважається, що сильні духом, а отже, здорові люди не повинні скаржитися на своє здоров'я.

IV. Створення колажів-проектів
       Давайте зараз спробуємо стати художниками і створимо колажі-проекти.
(Кожній групі пропонуються вирізки з журналів. Діти створюють колажі за темами «Активне творче життя», «Збалансоване харчування», «Спорт та здоров'я». Після завершення діти презентують свої проекти.)

V. Гра-змагання «Хто швидше?»
        Часто показником здоров'я людини є здоров'я легень. Якщо легені здорові, у них вміщується багато повітря. Зараз ми проведемо своєрідне тестування. Для цього потрібно троє бажаючих. (Дітям роздаються кульки. За командою вони починають їх надувати. Перемагає дитина, яка швидше надує кульку.)

VI. Підсумок заняття
       Бережіть здоров'я, зміцнюйте і примножуйте його. І пам'ятайте, що здоров'я - найцінніший скарб, і від вас залежить, чи зумієте ви зберегти його на довгі роки.

Тема. Складання правил здорового способу життя

Мета: розвивати уявлення про здоровий спосіб життя; його 

           складові; показати, що дотримання всіх складових — 

           головна умова збереження і зміцнення здоров'я; 

           виховувати вміння протистояти шкідливим звичкам.

Обладнання: картки, малюнки, ілюстрації, плакат

Хід уроку

І. Організаційний момент

    Привітання

ІІ. Актуалізація опорних знань

—  Що найдорожче і найцінніше у житті?

— Які показники здоров'я ви знаєте?

— Які прислів'я знаєте про здоров'я?

— Для чого потрібне здоров'я?

III. Вивчення нового матеріалу

1.  Створення проблемної ситуації

—  Ми ознайомилися із поняттям "здоров'я", його основними ознаками. Кожен хотів би бути здоровим. Як, на вашу думку, треба піклуватися про своє здоров'я, як його берегти?

2. Складання правил здорового способу життя.

Складання на дошці асоціативного куща. (Діти по черзі записують на дошці одне із правил здорового способу життя)

         Висновок. Кожна людина повинна берегти і зміцнювати своє здоров'я. Іграшку, книжку, одяг мо­жна купити за гроші, але здоров'я — не купиш. Саме тому з раннього ди­тинства треба дотримуватися здоро­вого способу життя. 

Здоровий спосіб життя - це до­тримання режиму дня, правил гігіє­ни, правильне харчування, заняття спортом, фізичною працею, загар­товування, відмовлення від шкідли­вих звичок.

   3. Фізкультхвилинка

Всі піднесли руки — раз,

І навшпиньки став весь клас.

Два - присіли, руки вниз,

На сусіда не дивись.

Будем дружно ми вставати,

Щоб ногам роботу дати.

Хто старався присідати.

    4. Гра "Корисно - шкідливо"

Учитель. А зараз ми з вами пограємо у гру

Вітання під час зустрічі...

Брати до рота та гризти всілякі предмети - ручки, олівці...

Допомагати слабшим, маленьким, хворим...

Виконувати ранкову гімнастику...

Смоктати палець...

Доглядати за власним одягом, взуттям...

Дотримуватись режиму дня...

Гризти нігті...

Колупатись у носі...

Говорити неправду...

Довго засиджуватись біля телевізора...

Курити, пити...

           Дотримуватись правил особистої гігієни…

             5. Робота за картками

                 Вставте пропущені слова

             1.  _____________ світить і зігріває нас.

             2. Свіже _________  дає клітинам кисень.

             3. Чиста_________ потрібна кожному із нас. Без ___________ 

                 людина може прожити лише кілька днів.

 4. Правильне ____________ забезпечує організм усім необхідним 

     для нормального розвитку.

 5. ________розвиває м’язи, додає енергії.

 6. ________необхідний для відновлення сил.

 7. Гарний __________ радує тих, хто нас оточує, і нас самих.

            IV. Закріплення вивченого

1. Гра "День — ніч"

А зараз ми пограємо з вами гру: "День — ніч". У нас будуть "сови" і "діти". Якщо "сови" літають — отже, "ніч", всі завмирають в тих позах, в яких застав їх виліт "сов". На слово - "день" "діти" прокидаються, а всі "сови" "засипають", завмирають в тій позі, в якій вони були.

Вчитель ділить учнів на дві команди — одна з них "Сови", друга - "Діти".

— Коли я скажу — "день", всі "сови" "заснуть", а "діти" почнуть показу­вати те, що вони роблять протягом дня: встають, вмиваються, їдять, ідуть в школу і т. д. А якщо я скажу: "Ніч" — прокинуться "сови" і почнуть літати, а "діти" "заснуть" в тій позі, в якій застала моя команда.

 2. Творче завдання "Закінчіть речення"

1.  Свої зуби я____________

2.  Свої руки я____________

3.  їсти я більш за все люблю________

4.  Займатися спортом я____________

5.  Обливатися холодною водою я____________

6.  Купатися я____________

7.  Сплю я найкраще тоді, коли____________

8. Вранці я прокидаюся____________

V. Підсумок уроку

Бесіда

— Що таке "здоровий спосіб життя"?

— Які поради щодо здорового способу життя ви виконуєте?

— Які не виконуєте? Чому?

Послухайте поради, як слід піклуватися про себе.

Друже, щоб здоровим бути,

Треба навички здобути,

Про здоров'я піклуватись:

Перш за все — не лінуватись,

 І здружитися із спортом,   

Рідко ласувати тортом,

Воду крижану не пити

І ніколи не палити!

Щоб знешкодити мікроби,

Руки мий щоразу чисто,

Не забудь щоденно їсти

Овочі і фрукти різні —

Всі вони тобі корисні.

Вранці й ввечері, мій любий,

Завжди-завжди ти чисть зуби

********************************************************************


Тема. Буду чистим і охайним – то здоровим буду я

Мета:  прищеплювати учням елементарні навички гігієни. 

             Виховувати турботливе ставлення до свого здоров′я та 

             здоров′я навколишніх. Розвивати бажання бути охайним, 

             чистим, акуратним.

Обладнання: картки з прислів'ям, паперова ромашка, вислови 

                         на дошці, картки із загадками, мило, гребінець, 

                         зубна щітка, носова хустинка

                                                         Хід заняття

І.     Організаційна частина

     Привітання

ІІ.     Повідомлення теми і мети

      Вступна бесіда

ІІІ.     Повідомлення нових знань

      1. Бесіда

   У народі кажуть: "Здоров′я - всьому голова", або 

                                "Здоров′я - найбільше багатство".

- Чому так кажуть?

- Як ви розумієте ці прислів′я?

- А які ще прислів′я про здоров′я ви знаєте? 

Поясніть їх значення.

   2. Гра "Ромашка"

1 В здоровому тілі - здоровий дух.

2 Не поспішай гарно вдягатись, а поспішай умиватись.

3 Чиста вода - для хвороби біда.

4 Бережи одяг доки новий, а здоров′я поки молодий.

5 Як про здоров′я дбаєш, так і маєш.

6 Наше здоров′я - в наших руках.

7 Без здоров′я нема щастя.

  3.Відгадай загадки

Мило: Коли пінюсь - на бруд злюсь,

           Людям я допомагаю,

           Всі мікроби з них змиваю.

           Саме ж худну й пропадаю.

       Мило - це річ, без якої ніколи не миються. Мило - найбільший ворог бруду. Ще 300 років тому навіть королі не вважали за потрібне часто митися. Та ми знаємо, що бруд можна змити тільки за допомогою води і мила.

-                        Але скажіть мені, яке мило миє краще: те, що мало піниться, чи те, що дає багато піни?

- Чому обов'язково треба митися з милом?

Фізкультхвилинка

       Всі піднесли руки — раз,

І навшпиньки став весь клас.

Два - присіли, руки вниз,

На сусіда не дивись.

Будем дружно ми вставати,

Щоб ногам роботу дати...

  

 Зубна щітка

Костяна спинка,

На черевці - щетинка.

По зубам стрибала,

Всі кришки виганяла.

     Зубну щітку придумали дуже давно. Довгий час нею могли кори­стуватися лише багаті люди. Замість зубної пасти використо­вували попіл із горілих оленячих рогів. Прості люди протира­ли зуби крейдою, або настоєм м′яти. У різних народів - різні щітки. Наприклад, французи придумали зубну щітку з музикою, щоб дітям було приємно чистити зуби.

Гребінець

А ось загадка про мене!

Зубате, а не кусається,

По голові тиняється.

Як воно називається.

       Гребінець люди знають дуже-дуже давно. Перші гребінці пер­вісні люди робили з кісток тварин. Зараз існує дуже багато най­різноманітніших за формою, розміром та кольором гребінців. Розчі­суючи волосся, ми робимо масаж голови і від цього наше волосся краще росте, стає густішим і красивішим.   

Носова хустинка

Я в пригоді стану всім –

І дорослим, і малим.

Витру сльози і носи.

При собі мене носи.

         В старі часи на Сході хустинка була зубною, нею витирали зуби. І зараз в деяких східних країнах її використовують замість зубної щітки. А у Європі хустинка була спочатку прикрасою. Багаті люди вихвалялись хустинками з дорогої тканини, прикрашеними вишивками і навіть дорогоцінним камінням. Поступово люди зрозуміли, що хустинка може принести більшу користь. При чханні та кашлі хвора людина розповсюджує навколо себе до 40 тис. дуже мілких крапельок, в яких можуть міститись різні віруси та мікроби. Ці крапельки можуть розлітатись на 3-5 м. Інші люди, що стоять поруч, вдихають ці крапельки і можуть зах­воріти.

       Якщо ти при чханні, або кашлі затулити рота складеною вчетверо хустинкою, то перекриєш шлях мікробам і не заразиш оточуючих лю­дей.

ІV. Підсумок

      Якщо хочеш здоровим бути, правило запам′ятай:

Щогодини, щохвилини

   Про своє здоров′я дбай.

  

*********************************************************************

Тема.  "День пам'яті жертв голодомору в Україні"

 Мета:  навчати дітей поважати та цінити людей;  розвивати цікавість до                          минулого  свого народу, своїх односельців;   виховувати громадську                  свідомість, почуття патріотизму,  співчуття, бережне ставлення до хліба

                                                         Хід уроку

   

І. Організаційна частина

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

ІІІ. Повідомлення нових знань

Розповідь вчителя

             У 1932 р був врожайний. Українці, працьовиті люди, не полінувались зібрати його. Але становище у країні було катастрофічним. . Люди пухли від голоду, вимирали цілі села.  Наступила голодна зима. Хліба не стало вже до Нового року. Голодуючі сім’ї їли кукурудзяні качани, стебла,  лушпиння, стручки акації,   солому, траву, гнилі кавуни і буряки, а також м’ясо домашніх тварин і дохлих коней. А тисячі тон зерна чекали відправки до інших країн . 

            Тільки згодом дослідники підрахували, що під час голодомору загинуло від 5 до 10 мільйонів українських селян.

           Голодомор 1932-1933 рр. - одна з найстрахітливіших сторінок  історії українського народу. 28 листопада 2006 року Верховна Рада України  визнала Голодомор 1932-1933 рр. геноцидом українського народу.

Повідомлення учнів

1. Голодомор в Україні тривав з квітня 1932 року по листопад 1933 року

2. Навесні 1933-го від голоду вмирали 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, майже   25 тисяч – щодня.

3. Голод 1932-ЗЗрр, був штучним, оскільки того року в Україні був непоганий врожай.

4. Третина всіх померлих від голоду - це діти     

 Вчитель

     У той час, як українські селяни вмирали з голоду, за кордон вивозилися продовольство і, зокрема, таке потрібне для врятування голодуючих в Україні - зерно. В портах із-за відсутності спеціальних приміщень для зберігання зерна, воно лежало величезними горами просто неба, і гнило,   бо не вистачало кораблів для його вивезення за кордон. Це ще один доказ геноциду влади проти свого народу.

Учень 

Дмитро Білоус «Ти кажеш, не було голодомору?»

Ти кажеш, не було голодомору?

І не було голодного села?

А бачив ти в селі пусту комору,

З якої зерно вимели до тла?

Як навіть вариво виймали з печі

І забирали прямо із горшків,

Окрайці виривали з рук малечі

І з торбинок нужденних стариків?

Ти кажеш, не було голодомору?

Чому ж тоді, як був і урожай,

Усе суціль викачували з двору,-

Греби, нічого людям не лишай!

Хто ж села, вимерлі на Україні,

Російським людом поспіль заселяв?

Хто? На чиєму це лежить сумлінні?

Імперський молох світ нам затуляв!

Я бачив сам у ту зловісну пору

І пухлих, і померлих на шляхах.

І досі ще стоять мені в очах…

А кажеш – не було голодомору

 Вчитель. 

    Села вимирали тихо, благаючи хліба. Напівживі жінки пекли перепічки, замішані на тирсі, товчених жолудях, лободі...

 ІY. Підсумок

Вчитель: 

   Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року хвилюватиме серця людей.  Тому ми сьогодні згадуємо цю трагічну сторінку історії  нашого народу, щоб пе­редати  наступним поколінням.

Запис пісні О. Білозір «Свіча».

 ( Діти  зі свічками в руках ) 

Учень.

Їж, сину, хліб, та пам`ятай, що в ньому

Саме життя закладено людей.

І сонце українське, й звуки грому,

Мозольний труд і посмішка очей.

Їж, доню, хліб і не кидай додолу,

А підніми, коли не там лежить.

А як сідаєш, сину, мій до столу,

То пам`ятай, що хліб – це значить жить.

 Вчитель

       Не дай Боже, нікому пізнати того страхіття . І щоб таке ніколи більше не повторювалося, нам слід про все знати і все пам'ятати. Отже, я гадаю що всі ті хто сьогодні почули історію як все відбувалося трішки задумаються над тим, що пережив наш Український  народ

Аналіз виховної роботи

         У класі навчається  9  учнів. З дітьми працюю з  1  класу. За  цей період склад колективу  не змінювався.   Діти в класі активні, працьовиті, люблять приймати участь у класній та позакласній роботі,   багато учнів дружать між собою. Основну  виховну діяльність  спрямовую на  створення оптимального мікроклімату в колективі, який би сприяв творчому саморозкриттю, саморозвитку, дозволяв би дітям легко освоїтись у шкільному колективі і суспільстві, спонукав би їх до діяльності, яка б дозволяла їм вступати у  відносини з оточуючим світом

       Весь минулий рік працювала над зміцненням   класного колективу, формувала в учнів позитивне відношення до його цілей, завдань, діяльності й до окремих членів колективу. Також продовжила роботу з виховання в школярів пізнавальних інтересів, активності, самостійності й творчого відношення до навчання й підвищення на цій основі успішності. Були проведені конкурси малюнка: «Золота осінь», «Прийшла весна», «Вогонь – друг чи ворог», до творів Т. Г. Шевченка. Прийняли активну участь у шкільному святі «Золота осінь». Активно попрацювали на шкільному ярмарку і наторгували двісті гривень для потреб класу. Створили колективну композицію «Що нам осінь принесла».

        Для себе визначила завдання в окремих аспектах виховання:  зміцнення здоров'я учнів та виховання в них здорового способу життя. Запланувала та провела  спортивні змагання серед учнів класу «Сильні,  сміливі, спритні».

Також проводили спортивні змагання між учнями початкових класів «Веселі старти».

       Розучили та виконували на ранковій зарядці комплекс загально розвивальних вправ. Провела бесіду - пораду «Як загартовувати свій організм», «Шкідливість куріння» та годину спілкування «У хворобі щастя не буває, лише в здоров’ї щастя єсть». Протягом року проводила серед учнів класу шахові турніри, діти із задоволенням приймали в них участь.

 Прийняли активну участь у шкільному тижні пожежної безпеки. Виготовили тематичні аплікації, композиції з пластиліну, малювали ілюстрації, провели гру-конкурс «Наш товариш світлофор», провела бесіду «Пожежна безпека» та діалог «Легкозаймисті речовини». Також приймали участь у шкільному тижні з ЦО та тижні  «Здоров’я - краса людського організму». Провели вікторину «Захист організму при надзвичайних ситуаціях»

       З метою виховання у учнів     духовності,  моральності, військово-патріотичних почуттів провела бесіди «Партизани мого села», «Всесвітній день інваліда», «Літопис нашої біди», «Наші земляки – афганці».  Разом з дівчатами підготували привітання для хлопчиків « Я - майбутній захисник». Провела урок мужності біля пам’ятника загиблих воїнів-земляків «Ми пам’ятаємо вас», прийняли участь у сільському мітингу присвяченому Дню Перемоги. До дня партизанської слави  провела  бесіду «Партизани мого села».

       Виховуючи  поважне відношення до праці, працьовитості  щомісяця проводили у класі санітарний день, протягом року прибирали закріплену за класом територію біля школи, працювали на квітнику, доглядали та садили кімнатні квіти, хлопці класу виконували дрібний ремонт меблів у класі, для батьків та бабусь виготовляли сувеніри своїми руками .   

      Формуючи  екологічну культуру школярів, була проведена бесіда «Здоров’я людини – здоров’я нації», провела акції «Квітуча школа» і  «Посади дерево».  Велику увагу приділяю проектній діяльності, залучаю до роботи всіх учнів класу. Продовжую разом з дітьми початкових класів  працювати над проектами «Сад матері» . З класом працюємо над проектом «Прикрасимо рідну школу». Для цього оформили свою класну кімнату. доглядаємо квітничок біля школи, озеленювали коридор.

      Велику увагу приділяю родинно-сімейному вихованню. Систематично проводимо «День іменинника». Хлопчикам готуємо привітання до Дня захисника вітчизни,  для дівчаток готуємо привітання до міжнародного жіночого дня 8 Березня, а для мам та бабусь «День матері»

       Не обминаю такий вид діяльності, як корекція поведінки «проблемних» дітей . Дуже ефективним є заохочення таких дітей до класних справ, взаємодопомога однокласників, виховання через колектив, завантаження вільного  часу дорученнями та гуртковою роботою.   Всі діти класу відвідують гуртки.

           Проводила з батьками індивідуальні бесіди, лекторії,   класні батьківські збори: «Культура поведінки дітей на святах», «Успішність учнів», «Виховання дитини в сім’ї», «Підсумкова атестація в 4 класі».   У травні повела  свято «Прощання з початковою школою».  На свято запросили  учнів початкових класів, батьків та вчителів.

         На мій погляд завдання виконані. Рік видався не простим для всіх, і для батьків, і для вчителів, і для учнів.  Для рішення поставлених завдань було проведено багато заходів: це й класні години,  діалоги, індивідуальні бесіди, свята, конкурси, змагання, тематичні тижні.  Діти не пропускали без поважних причин заняття в школі, усі ходили на екскурсії та оздоровлялися в пришкільному таборі відпочинку. 

       Говорячи про рівень вихованості учнів класу, безумовно можна сказати, що вони всі мають різний ступень вихованості в залежності від того у якій сім’ї ростуть.  Звичайно, залишається ще багато невирішених проблем і протиріч. Це,  по-перше, залишає бажати кращого рівень культури поводження деяких членів  нашого класного колективу, по-друге, недостача толерантності у відношенні до навколишніх.  Більше треба працювати з класним колективом над їхнім культурним та  інтелектуальним  розвитком дітей. 

Тема. Закон і ми

МЕТА: Ознайомити учнів схильних до правопорушень, з основними                               питаннями законодавства щодо підлітків та молоді, з найбільш                             поширеними прикладами правопорушень серед

              молоді з метою їх попередження серед учнів школи, розвивати інтерес 

              учнів до читання літератури, матеріалів періодичної преси, перегляду                   телепередач на правову тематику,

              виховувати в учнів правову свідомість.

 Хід бесіди.

Вступне слово.

З правовими питаннями ми зустрічаємося дуже часто. Помилковою є думка, ні-би сфера застосування права обмежується покаранням осіб, які вчинили різні пра-вопорушення. Багато хто з учнів дивується, дізнавшись, що наші повсякденні вчин-ки часто мають правову оцінку. Право, закони супроводжують людину все її життя. Щоб уміло і правильно користуватися своїми правами і добре виконувати свої обов’язки, не порушуючи прав і законних інтересів інших, треба знати закони. Зви-чайно, у вашому віці неможливо знати детально усі закони. Але основне, що сто-сується вас, ви повинні знати. А звідки ж ви, учні, можете почерпнути правові зна-ння? З уроків правознавства, виховних годин, позакласних заходів на правову тема-тику, з книг, газет, журналів, радіо та телебачення. Сьогодні ми проводимо з вами бесіду на тему “Закон і ми”.

Основна частина бесіди “Закон і ми”.

  Що таке правознавство?

         Яку відповідальність за свої аморальні вчинки несе людина віком до 10 років?

Розповідь вчителя.  Ви несе відповідальність перед школою, товаришами, вчителем, сім'єю. При неодноразових порушеннях можлива відповідальність перед комісією у справах неповнолітніх.

         У 14 років настає кримінальна відповідальність за вчинення ряду злочинів: вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень, зґвалтування, пограбування, розбій, крадіжку, злісне і особливо злісне хуліганство, розкрадання вогнепальної зброї, боєприпасів, наркотичних речовин, умисне вчинення дій, що можуть викликати аварію потягу, умисне знищення або пошкодження майна.

     У 15 років. Майнова відповідальність за заподіяння майнової шкоди.

 У 15 років.  Кримінальна за всі види злочинів.

. 18 років – це повне цивільне повноліття, коли настає відповідальність за всіма законами.

 Органи правопорядку:

  Суд, арбітраж, органи внутрішніх справ.

Хуліганство. Це умисні дії, що грубо порушують громадський порядок і виражають неповагу до суспільства.

   Хуліганство карається позбавленням волі на строк до 1 року, або виправними роботами на той же строк, або грошовим штрафом, а за злісне хуліганство – позбавленням волі на строк від 1 до 5 років.

   Чи були ви коли не-будь свідками хуліганства?

Відповідає кожен учасник бесіди.

    Чи допускав хтось із вас хуліганські дії щодо інших людей?

Відповідає кожен учасник бесіди.

    Що для кожного з вас є найбільшим злочином?

Відповідає кожен учасник бесіди і обґрунтовує свою думку.

    Поговоримо про право і школу. В якому законодавчому документі України закріплено право на освіту. (. В Конституції. )

    А в яких документах у школі викладено обов'язки учнів? (. В “Законі про освіту”, у Статуті школи, в Правилах для учнів.)

    Чи знаєте ви Правила для учнів?

Відповідає кожний учасник.

     Які правопорушення найчастіше бувають в нашій школі?

Відповідає кожний учасник. 

     Що ви розумієте в адміністративному заканодавстві під терміном «громадське місце»?

Відповідь. Вулиці, вокзали, кінотеатри, театри, магазини, установи, бібліотеки, музеї, салони громадських видів транспорту, житлові будинки, подвір'я житлових будинків, школи тощо.

Назвіть кілька прикладів протизаконної поведінки в громадських місцях, свідками яких ви були.

Відповідає кожний учасник.

    Розглянемо кілька прикладів з нашого шкільного життя.

Перший приклад – ситуація із шкільного життя.

Користуючись тим, що у шкільному коридорі нікого не було, учень порвав чудову фотогазету, що висіла на стіні. Чи порушив цей учень правила поведінки в громадському місці, враховуючи те, що у скоєному вчинку він не признався?

Відповідає кожен учасник, обгрунтовуючи свою думку.

Другий приклад - ситуація із шкільного життя.

Один з учнів школи ненавмисне розбив шибку у вікні коридору. І хоч цього ніхто не бачив, хлопчик сказав про свій вчинок класному керівникові і однокласникам. Прийшовши додому, схвильований хлопчик розповів про неприємну подію батькам. Тато дістав шибку потрібного розміру, наступного дня учень приніс іі в школу. Техпрацівники допомогли вставити шибку.

Як ви вважаєте, цей вчинок можна вважати порушенням поведінки в гро-мадському місці?

Учні висловлюють свої думки.

Чи є серед ваших знайомих працівники міліції?

Чи міг би ти стати на захист людини, яку б’ють, грабують чи хочуть вбити?

Відповідає кожен учасник.

Що означає “Охороняти природу”?

Відповідь. Не допускати такого впливу на навколишнє середовище, яке погіршувало б його. Це заходи проти викидів шкідливих газів в атмосферу, шкідливих стічних вод у річки, озера, моря. Виправляти помилки, допущені людьми в минулому: очищати річки і озера, відновлювати ліси, зберігати зникаючі види рослин і тварин.

Що таке власність неповнолітніх?

Відповідь. Деякі особисті речі – одяг, книги та ін.

У яких випадках підліток може розпоряджатися цінним власним майном, наприклад будинком, дачею, автомобілем?

Відповідь. У випадках спадку, дарування власністю підлітка може бути будь-яке майно. Підліток, як і повнолітній, може володіти, користуватися, розпоряджатися цим майном.

Які ви знаєте основні обов’язки батьків і дітей?

Відповідь. Обов’язок батьків – виховувати дітей, піклуватися про їхніх фізичний та моральний розвиток, про підготовку їх до праці. Батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, а в разі потреби – повнолітніх непрацездатних дітей. Обов’язок дітей – піклуватися про батьків. У разі, якщо батьки непрацездатні і потребують допомоги – повнолітні працездатні діти їх утримують.

Де, коли, у яких випадках кожній людині в її житті можуть стати в нагоді юридичні знання?

Відповідь. Коли людина сама порушила закон, або коли допущено порушення закону по відношенню до неї.

Порівняйте дві галузі знань: медицину і правознавство. Скажіть, що спільне ви бачите між ними?

Відповідь. В обох галузях лікують людей: медицина лікує тіло, а правознавство – розум, вчинки людей.

3. Підсумки бесіди.

Питання до учнів.

Що нового для себе ви дізналися з бесіди “Закон і ми”?

Що повчальне для себе ви почули?

Яку користь принесла для кожного з вас ця бесіда?.

Тема. "Ти – наше диво калинове, кохана українська мова!"

Мета:  показати учням красу та багатство української мови, усної народної

            творчості,   викликати бажання вивчати рідну мову ; розвивати

            мовлення учнів;  виховувати любов до рідної землі, свого народу,   

            рідної мови.

Наочність: казки, загадки, прислів'я та приказки, різноманітні горщики,

                   ляльки для виконання колискових пісень, великі квіти ромашки та

                   барвінку, виготовлені з паперу, скоромовки.

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

  Ми живемо на мальовничій землі – в Україні. Тут жили наші предки, живуть наші батьки, живемо ми. Із задоволенням милуємось красою рідної природи, вслухаємось у чарівні мелодії пісень, вбираємо в себе ніжні звуки української мови.

Тож тема нашого уроку "Ти – наше диво калинове, кохана українська мова!"

 ІІІ. Повідомлення нових знань

  1. Бесіда. Кожному народові дорога його мова. «Рідна мова дорога людині, як саме життя», – говорить народна мудрість. Без мови не може існувати народ, його культура.  Про красу української мови писало багато письменників і поетів.

- А які ви вірші знаєте про мову?

Учень:           Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня линеш, рідне слово,

Ти – наше диво калинове,

Кохана материнська мово!

Учень:            А Вкраїни ж мова – мов те сонце дзвінкотюче,

                       мов те золото блискуче,

                       вся і давність, і обнова – українська мова.

Учень            Як гул століть,

                       як шум віків,

як бурі подих –

рідна мова – вишневих ніжність пелюстків,

                       сурма народу світанкова

- Що ж таке мова?

- У народі кажуть: слово до слова – зложиться мова. Тарас Шевченко говорив про мову так:

«Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос – більш нічого... а серце б'ється, ожива, як їх почує!..»

- Мова – це багатюща людська криниця, у яку народ складає багатий досвід свого життя, свої мрії, сподівання.

2. Конкурс колискових. Любов до рідної мови починається ще з раннього дитинства. Мати, заколисуючи дитину, співає їй колискові пісні, доносить до маленького дитячого серденька слова рідної мови . Хто з вас пам’ятає колискову?

1-а   учениця:     Люлі, люлі, прилетіли гулі, та й сіли на люлі.

Ой ви, гулі, не гудіть, колисочки не будіть.

Колисочка хитається,  дитиночці дрімається. А-а-а...

2-а   учениця:              Баю, баю, баю!

Дровець нарубаю і в печі натоплю:

буде тепло в хаті, буде дитя спати. А-а-а...

3. Гра «Ромашка» До краси української мови зверталося багато письменників і поетів.  Зачитайте  уривки з творів і скажіть, хто їх написав?

«Тече вода з-під явора, яром на долину, пишається над водою червона калина...»

«Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть, плугатарі з плугами йдуть...»

«Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою, пливе човен по Дунаю один за водою...»

«Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина...»

Так хто ж написав ці вірші?

Відповіді дітей

 4. Вікторина.  Кожен з вас любить казки. А чи знаєте ви їх? Проведемо вікторину. Звідки ці уривки?

«Дід – за ріпку, бабка – за діда, тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть». («Ріпка»)

«Жили-були дід та баба. Була в них курочка ряба. Знесла курочка яєчко. Не просте, а золоте». («Курочка Ряба»)

«Прибігли мишенята і кажуть:

–  Потрібно колосок обмолотити.

– А хто молотитиме? – запитав півник.

– Тільки не я! – закричав Круть.

          –  Тільки не я! – закричав Верть». («Колосок»).

«Я по засіку метений, я на яйцях спечений, я від діда втік, я від баби втік». («Колосок»)

5. Загадки. В українській мові дуже багато загадок, їх люблять відгадувати не тільки діти, а й дорослі .  . Отже, загадки. А допоможе нам чарівна квітка – барвінок.   

1.  Що то за пані у білім жупані?

     Дружить з рогачами,

     горщиками, казанами.

    В роті в неї смакота.

    Що ж за пані то така? (Піч).

2.   Рогатий, а не віл, їсть-їсть, а не ситий, людям подає, а сам у куток іде. Роги  дужі має, ними у вогонь літає, горщики з печі витягає. (Рогач).

3.   Стоїть пані у куточку, в чорнім чобіточку. (Коцюба).

4.   Без рук, без ніг, кланяється в кожний бік. (Ко­лиска).

5.   Ходить циган по долині та все гуп-гуп. (Ступа).

6.   Спереду горб, ззаду горб, ніг нема, а замість голови – дірка. (Горщик).

6.  Виставка гончарних виробів Наскільки багата українська мова. Одна з відгадок – горщик. Але зверніть увагу, як горщики не однаково називаються

                      горщик – великий,

 горнятко – зовсім невеличкий,

 макітра – з широким верхом,

глечик – з ручкою,

гладушка – без ручки,

банька – вузькогорлий глечик

7. Гра «Ромашка»  До перлин української мови належать прислів'я та приказки.   Пригадаємо, які є прислів'я та приказки, а допоможе нам «Ромашка»

1.     Гостре словечко коле сердечко.

2.     Не кидай слова на вітер.

3.     Як овечка: не мовить ні словечка.

4.     Голова без розуму, як ліхтар без світла.

5.     Грається, як кіт з мишею.

6.     Гризуться, як собаки за кістку.

7.     Вилупив очі, як баран.

8.     Праця годує, а лінь марнує.

9.     Земля чорна, а хліб білий родить.

8. Конкурс скоромовок. Як не згадати про скоромовки, які розвивають мовлення людини, роблять його ви­разним і правильним. Повправляємось і ми у вимовлянні скоромовок. 

1.   Орел на горі, перо на орлі.

2.   Їхав Прокіп з Прокопихою ще й з маленьким Прокопенятком.

3.   Всім подобається це куце цуценя.

4.   Бурі бобри брід перебрели, забули бобри забрати торби.

5.   Пік біля кіп картоплю Прокіп.

6.  Через грядку гріб тхір ямку.

7.   Залізне зубило залізо любило, зубило в залізо залізне залізло.

9. Жартівник. Український народ любить жартува­ти. Якою б замученою не була людина, але почувши дотепний жарт – посміхається. Пожартуємо і ми.

                                       Здогадлива дитина

–   Мамо! Чи ви знаєте, яка в нас оказія була? У діжку з квасом миша впала.

–   Ох, боже мій! Чи ти ж її витяг?

 –   Еге! Буду я витягати! Щоб вона мене вкусила? Я піймав кота і вкинув у діжку, щоб він мишу з'їв.

                      Дотепний хлопчик

Василько дістав од тітки, що була у них в гостях, кілька солодких пиріжків. Його мама засоромилася, що він не подякував, і нагадала йому:

–   Васильку, а як слід говорити, коли дають?

– Дайте ще, – відповів хлопчик.

ІY. Підсумок.

      Думаю, що до ваших сердець дійшли слова про багатство, красу та мелодійність української мови – нашої гордості. Мови, якою ми розмовляємо, думаємо, без якої не мислимо свого існування, як держава і народ. Вивчати рідну мову вам допоможе школа, уроки мови. Любіть її всім серцем. Вона –наша гордість. Не цурайтесь нашої співучої мови, не соромтесь нею говорити.

 Учень:  Учітеся, брати мої, думайте, читайте. І чужому научайтесь й свого не цурайтесь.

Учень:  Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі пречудесно, пречудово – розцвітай же, слово!

Учень: Хай ізнов калина червоніє, достигає, всьому світу заявляє: «Я – країна Україна – на горі калина!»

                                       Пам’ятка для батьків

1. Виховуйте своїх дітей тільки рідною мовою, бо тільки вона принесе їм найбільше духов­них цінностей.

2. Пам'ятайте, що діти вважатимуть за рідну тільки ту мову, якою розмовляють у вашій родині.

3. Найцінніший ґрунт для духовного виховання сильного характеру – то рідна мова. 

4. Пильнуйте, щоб діти ваші читали книжки.

5. Пильнуйте всіма силами, щоб перша мова ва­шої дитини була справді рідною, українською.

6. Не забувайте, що дитина вважатиме тільки ту мову за рідну, якою говоритиме перші п'ять років свого життя.

7. Хто не говорить рідною мовою і не знає своєї літературної мови, той ніколи не буде правдивим патріотом для свого народу.

8. Кожний батько повинен завжди пам'ятати, що найголовніший учитель рідної мови для своїх дітей – він сам із своєю дружиною.

Тема: «Без калини нема України»

Мета: сприяти  розширенню  знань  дітей  про калину  як символ  України;

           виховання любові  до  природи, до рідного слова, свого краю; викликати

           інтерес  і повагу  до національних традицій.

Наочне оформлення: вишиті рушники; кетяги калини; коровай, прикрашений калиною, портрет Шевченка.

 

Хід уроку

    I. Організаційний момент.

   Вчитель: Я не груша , я не слива -

       Я – калинонька вродлива.

       Я стою в зеленім листі

       У червоному намисті.

       А чому ж  я так прибралась?

       Бо до свята готувалась...

                 

                                   М. Меденці

II . Повідомлення теми і мети уроку.

             Так, сьогодні  ми будемо говорити про калину. Про цей  дивовижний  розкішний кущ, який весною  вкривається, наче молода до шлюбу, прозорою білою фатою, а восени аж до зими пломеніє важкими кораловими кетягами.

III. Повідомлення нових знань

             Дуже любить українську землю ця красуня. Тому в Україні понад 100 населених пунктів з назвами, утвореними від слова «калина» (Калинівка, Калинове, Калинівці тощо).

А на нашій планеті  росте понад 200 видів калини.

             Калина росте скрізь: і на лузі, і на березі  водойми, біля криниці чи за  тином біля хати. Глянуть на неї люди, і вона всю Україну нагадує.

1. учень:

«Ой, у лузі червона калина похилилася.

Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую  червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну розвеселимо!"

2 учень:     В нашому садочку в червонім віночку

       Над самим струмочком виросла калина.

       Листя з сонцем грає, в воду поглядає,

       Гарну вроду має молода князівна.

3 учень:  А калина  біля броду

         Білі квіти розпускає.

         На свою чарівну вроду

         Задивляється  у воду,

         Соловейка виглядає.

Вчитель:   Червона калина є символом рідного краю. Її  вишивали на рушниках, скатертинах, сорочках. Коли в давнину козак вирушав у дорогу, мати напувала його  калиновим чаєм і давала з собою хліб з калиною, а наречена прикріплювала до коня гілочку калини, щоб нагадувала  козакові рідну домівку, матір, наречену, рідну мову.

4 учень:     Голочка снується

       По  тканині білій –

       Квітне візерунок

       Мамі  моїй милій.

       Ниточка до ниточки

        Буде все до ладу:

І калини китички,

       Й грона винограду.

                                     

Вчитель:   Про цю дивовижну рослину існує дуже багато  віршів,  пісень, прислів’їв, загадок. Давайте пригадаємо загадки.

-  У лісі на горісі червоні хустки висять.

-  І не дівчина, а червоні стрічки має.

-  У лісі на горісі червона плахта висить.

-  Навесні зацвіте білим цвітом,

а восени – червоним плодом.

- Стоїть дід над водою з червоною бородою.

   Хто не йде, за борідку вщипне.

-  У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.

-  Сидить півень над водою

З червоною головою.

Вчитель: Про калину є чимало й прислів’їв.

                - Хто хоче розказати прислів’я? 

(Щоки червоні, як кетяги калинові

Убралася  в біле плаття, як калина в білий цвіт

Калина хвалилась, що з медом солодка 

Посадиш біля хати калину – будеш мати  долю щасливу

Стоїть  у дворі дівонька, як над ставом  калинонька.

Без калини нема України.

Нема рідного краю без калинового гаю).

        

Вчитель:     Український  поет Т.Г.Шевченко дуже любив калину і оспівував її  в  своїх віршах. У «Кобзарі» слово «калина» зустрічається аж 385  разів.  

                    Багато його віршів стали піснями. Це такі як «Зацвіла в долині                               червона калина», «Тече вода з-під явора»  та інші. 

 учень:       Посадіть калину на городі,

Щоб заквітнула земля!

Із роси – пречиста врода,

З неба – почерк журавля.

Посадіть калину коло хати,

Щоб на всеньке на життя!

Стане кожен ранок святом,

Дітям буде вороття.

 учень:       Хай ізнов калина

Червоніє, достигає,

Всьому світу заявляє:

Я – країна Україна.

На горі – калина !

                                                

 учень:       Зацвітає калина,

Зеленіє ліщина,

Степом  котиться  диво-луна.

Це моя Україна,

Це моя Батьківщина,

Що, як тато і мама,

                            Одна!

                                                

Всі разом: Немає  України без калини,

Як і нема без пісні солов’я.

IY. Підсумок уроку.

Підсумкова бесіда:

-Яка тема нашого уроку?

-Що нового ми взнали на уроці?

- Які рослини-символи нашої країни?

Тема. Особливості національного харчування.

Мета: розширювати і уточнювати уявлення дітей про національне харчування

            українців; переконувати учнів, що їхнє здоров’я залежить від правильного харчування; виховувати любов і повагу до народних звичаїв

              .

Обладнання: картки, вислови, ілюстрації, овочі та фрукти, роздатковий матеріал

                                                          Хід уроку

I Організаційна частина

Вже дзвінок нам дав сигнал,

Працювати час настав.

Тож і ти часу не гай

Працювати починай!

Привітання

II Актуалізація  опорних  знань.

Слово вчителя

На попередніх уроках ми дізналися, що існує чимало цінностей українського народу. Це – мова, обряди, традиції. Всі вони спрямовані на збереження і зміцнення здоров’я.

-         Діти, а як ви гадаєте, в чому кожен із нас відчуває першу потребу?

 Новонароджена дитина ще не вміє нічого робити, та це їй і не потрібно. Головне, що вона вміє їсти. Адже їжа – джерело тепла, енергії, росту і здоров’я.

     З їжею ми отримуємо поживні речовини, необхідні для роботи мозку, серця, легенів, мۥязів. Отже, від того, яку їжу ми вживаємо, залежить наше здоровۥя.

III Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні на уроці ми і обговоримо всі ці питання на зустрічі нашого журналіста із представниками медицини та  етнографів.

IY Повідомлення нових знань

Отже слово нашому журналісту Цвяху Євгенію.

Журналіст

Добрий день, шановні присутні!

Ми знаходимося на науково-практичній конференції, яка відбувається в Україні , в селі Якимівка.

  Найболючіша тема сьогодення – як зберегти здоров’я, яким повинно бути харчування, щоб людство навчилося жити без хвороб.

Вашій увазі будуть представлені виступи вчених. Надаємо слово медикам.

Медик

Наша їжа неоднакова за своїм складом і значення для організму. До складу входять: білки, жири і вуглеводи.

Але існують недоліки сучасного харчування. Більшість населення страви вибирають за смаком, а не за користю для здоров’я. Багато споживається м’ясних продуктів, хліба, жирів, солодощів і мало рослинної їжі – квасолі, гарбузів, буряків.

  Така їжа сприяє ожирінню й послаблює організм. Вона містить недостатню кількість вітамінів.

   До вашої уваги науковий звіт лабораторії.

Слово « вітамін» походить від латинського «віта» - життя.

   Якщо вітамінів не вистачає . людина тяжко хворіє. В організм людини вітаміни потрапляють із їжею. Отже, потрібно знати, в яких продуктах є необхідні вітаміни.

   Про це вам розповість науковий співробітник. Прошу

Науковий співробітник.

Дуже корисні для людини наші друзі вітаміни.

Вітамін А  сприяє росту, допомагає зберегти зір, його багато у моркві, маслі, помідорах, печінці, гарбузі. риб’ячому жирі.

Вітамін В дуже потрібний для розумової і фізичної праці, поліпшення травлення. Шукайте його у житньому хлібі, вівсяній та гречаній крупах, у горосі, квасолі, м’ясі.ۥ

Вітамін С запобігає застуді. поліпшує кровообіг, сприяє росту. Ви його знайдете у капусті, помідорах, цибулі, шипшині, часнику, лимоні. чорній смородині.

Вітамін Д зміцнює кістки , запобігає рахітові. Живе цей вітамін у молоці, печінці, рибۥячому жирі.

Вчитель

А тепер ми пограємо в гру «Садівник і городник»

Правила гри такі: я вам роздаю картки а ви повинні розкласти їх по корзинках.

А зараз вашій увазі дослідження лабораторії «Про особливості національного харчування»

Етнографи

1.    Страви національної кухні готують виключно із місцевих продуктів. І виявляється, що вони – найкорисніші для здоров’я. Організм людини тисячоліттями пристосовувався отримувати все необхідне  з місцевих продуктів, тому заморські ласощі не завжди корисні для них.

2.    Повсякденною їжею для українців були страви з продуктів  

 тваринного і рослинного походження. Найбільш поширеною була їжа із зернових: проса, ячменю, кукурудзи, бобових. Другим хлібом вважалася картопля. Серед овочів найбільш споживали: гарбузи, огірки, кавуни, дині. З коренеплодів: буряк, моркву. З ягід і фруктів: вишні, сливи, яблука, шипшину.

3.     Хліб пекли з житнього борошна. Традиційною стравою нашого народу є борщ та капусняк. Найпоширенішими були каші: пшоняна, гречана, гарбузова. Вироби з борошна: галушки, локшина, вареники, пампушки, коржі, паляниці.

4.     Мۥясні страви були рідкістю, натомість споживали багато сала. Куряче м'ясо та яйця споживали тільки на свята. Молочні продукти частіше.

5.    Здавна в Україні існували харчові заборони: переїдання, споживання конини. В давнину люди очищали свій організм – постилися перед великими святами, у середу та п’ятницю щотижня. Харчувались 3-4 рази на день: сніданок, обід. полуденок, вечеря. Окремо існувала спеціальна їжа на народинах, весіллях, поминках.  Українська їжа сприяла зміцненню здоров’я.

Фізкультхвилинка.

Вчитель

Пізнання кращих традицій рідного краю  має велике значення у вивченні історії рідного народу, його побуту, культури. Українська кухня відрізняється багатством і оригінальністю рецептів.

Давайте завітаємо на кухню нашої господині.

Господиня.

З давніх-давен наші українські страви відомі світові. Королем української кухні був і лишається - борщ. Ще в давнину його називали «варивом із зілля»,

а вже пізніше – борщ. Сьогодні налічується понад 30 рецептів борщу.

Давайте і ми з вами спробуємо зварити борщ.

Гра «Звари борщ».

Вчитель.

Ось ми з вами і зварили борщ. Тепер ви зможете допомагати матусям.

Є таке прислів’я «Борщ та капуста – в хаті не пусто»

- А ви любите борщ?

В ньому дуже багато корисних вітамінів.

А тепер я вам загадаю загадки. Їхніми відгадками будуть українські страви.

1. Хто ходить по городу і питається свого роду?

2. Їх тому так і зовуть, що на тертушці деруть.

3.Що це таке: з ложки висять ніжки?

4. Національна страва українців?

5. Рідке. а не вода, біле, а не сніг?

6. Ми в окропі кипіли,

велику муку терпіли,

За те усі нас хвалять,

та не всі варять.

6.    Без дірочки і денця

повна бочечка винця.

А зараз попрацюємо з картками. Вам потрібно прочитати і підкреслити лише українські страви.

Борщ, щі, суп, чебуреки, картопля жарена, шашлик, каша гречана, хотдог, каша гарбузова, чіпси, каша пшоняна, вареники з вишнями, пельмені, холодець, сало, шурпа, голубці, котлети.

Мозкова атака

-         Що треба робити , щоб не було мікробів?

-         Як потрібно вести себе за столом?

-         За якими ознаками можна визначити що продукт не свіжий?

Цікавинка № 1

Вчені підрахували, що за 70 років життя людина з’їдає приблизно 8 тонн хлібобулочних виробів, 10-12 тонн картоплі,

6-7 тонн м’яса, 10-12 тонн яєць. випиває 10-14 тисяч літрів молока. На приймання їжі людина витрачає 6 років життя.

Гра «Вгадай страву за описом»

1.    Відокремлений від м’яса підшкірний свинячий жир. що зберігається солоним і вживається сирим. смаженим, печеним, вареним. (Сало)

2.    Популярна в Україні рідка страва, що вариться із посічених буряків, капусти, картоплі та інших овочів і приправ. (Борщ)

3.    Борошняний виріб у формі півмісяця. Начинений сиром, або капустою, чи вишнями. (Вареники)

4.    Одна із 12 обов’язкових страв на Святвечір, яку готують із пшениці, або рису заправляють тертим маком, ізюмом. горіхами, медом. (Кутя)

5.    Закручена в листки капусти начинка з рисової каші та м’ясного фаршу.(Голубці)

6.    Піджарений у формі кульок м’ясний фарш заправлений цибулею, часником та чорним молотим перцем. (Котлети)

Цікавинка. № 2

-         Діти, а ви знаєте рослину, яка приносить найбільші плоди у світі?

Щоб її побачити не треба вирушати в далекі краї. Це – гарбуз. Вага його може досягати  90 кг. Він не тільки годує, а й лікує. Його радять їсти хворим на нирки.

Y Підсумок уроку.

- Отже, від чого залежить наше здоров’я?

- Які традиційні українські страви?

Кажуть, що здоров’я не купиш ні за які гроші. Ваше здоров’я – у ваших руках. І як добре вміти зберегти його змалечку. Нехай ваше життя проходить під гаслом: «Бути здоровим – це модно»

Використовуйте свої знання про українське національне харчування. щоб не хворіти бути сильними, стрункими і красивими.

Виховна година «Буду чистим і охайним – то й здоровим буду я»

Мета: прищеплювати учням елементарні навички гігієни.Виховувати турботливе ставлення про своє здоров′я та здоров′я навколишніх. Розвивати бажання бути охайним, чистим, акуратним.

Хід заняття:

        У народі кажуть: "Здоров′я - всьому голова", або "Здоров′я - найбільше багатство". Чому так кажуть? Як ви розумієте ці прислів′я?

- А які ще прислів′я про здоров′я ви знаєте? Поясніть їх значення.

1 В здоровому тілі - здоровий дух.

2 Не поспішай гарно вдягатись, а поспішай умиватись.

3 Чиста вода - для хвороби біда.

4 Бережи одяг доки новий, а здоров′я поки молодий.

5 Як про здоров′я дбаєш, так і маєш.

6 Наше здоров′я - в наших руках.

7 Без здоров′я нема щастя.

8 Охайність - запорука здоров′я.

Загадки

  Коли пінюсь - на бруд злюсь,

Людям я допомагаю,

Всі мікроби з них змиваю.

Саме ж худну й пропадаю.

        - Добре миє те мило, яке дає велику піну. Якщо ви уважно роздивитесь піну, то побачите, що вона складається з малесеньких мильних бульбашок. Саме ці бульбашечки і збирають бруд з ваших рук.

Костяна спинка,

На черевці - щетинка.

По зубам стрибала,

Всі кришки виганяла.

           Зубна щітка, та якою ви кожного дня чистите зуби. Зубну щітку придумали дуже давно. Довгий час нею могли користуватися лише багаті люди. Замість зубної пасти використовували попіл із горілих оленячих рогів. Прості люди протирали зуби крейдою, або настоєм м′яти. У різних народів - різні щітки. Наприклад, французи придумали зубну щітку з музикою, щоб дітям було приємно чистити зуби.

Зубате, а не кусається,

По голові тиняється.

Як воно називається.

        Що коли люди не будуть користуватися гребінцем, то їх волосся стане кошлатим, почне швидко сіктися, а людина з нерозчесаним волоссям виглядає дуже негарно.

Гребінець люди знають дуже-дуже давно. Перші гребінці первісні люди робили з кісток тварин. Зараз існує дуже багато найрізноманітніших за формою, розміром та кольором гребінців. Розчі­суючи волосся, ми робимо масаж голови і від цього наше волосся краще росте, стає густішим і красивішим.

Я в пригоді стану всім –

І дорослим, і малим.

Витру сльози і носи.

При собі мене носи.

        - В старі часи на Сході хустинка була зубною, нею витирали зуби. І зараз в деяких східних країнах її використовують замість зубної щітки. А у Європі хустинка була спочатку прикрасою. Багаті люди вихвалялись хустинками з дорогої тканини, прикрашеними вишивками і навіть дорогоцінним камінням. Поступово люди зрозуміли, що хустинка може принести більшу користь. При чханні та кашлі хвора людина розповсюджує навколо себе до 40 тис. дуже мілких крапельок, в яких можуть міститись різні віруси та мікроби. Ці крапельки можуть розлітатись на 3-5 м. Інші люди, що стоять поруч, вдихають ці крапельки і можуть захворіти.

        Якщо ти при чханні, або кашлі затулити рота складеною вчетверо хустинкою, то перекриєш шлях мікробам і не заразиш оточуючих людей.

Підсумок.

Тема. "Мої земляки-афганці".

Мета: ознайомити учні з передумовами афганської війни;  донести до їхніх 

           сердець основну думку: війна – це безумство, це невиправдана 

           жорсткість; виховувати в учнів почуття патріотизму, вміння 

           співпереживати.

Хід виховної години

Учитель. Дорогі учні! 15 лютого у нашій країні відзначають скорботний День пам’яті воїнів-афганців.Сьогодні ми з вами дізнаємось про героїв цієї страшної війни. Мені дуже хочеться, щоб поезії, пісні, розповіді, спогади, вистраждані в Афганістані і про Афганістан, пройшли крізь ваші юні серця, і ви зрозуміли, що найстрашніше і найбезглуздіше у світі – це війна. Ми повинні пам’ятати тих, хто пережив, тих, хто не дожив, не доспівав.

        Що ми знаємо про афганську війну? Звичайно, можна розказати про ту страшну неоголошену війну, що розтяглася на довгих 10 років, мовою цифр. Будь-яка війна у цифрах – це страшно і моторошно.

        15 лютого 1989 року, ступаючи із сином по мосту через Амудар’ю, генерал Громов символізував цим переходом закінчення для радянських військових афганської війни. Для кожного з більш ніж 600 тисяч тих, хто служив в Афгані, вона була і залишається своєю. Для тих, хто не повернувся: 9511 убитих у боях, 2386 померлих від ран, 817 – від хвороб, 1739 – їхні життя забрали аварії і катастрофи. І для живих. Ми повинні розуміти трагізм участі в афганській війні тоді ще радянських людей, бо черех Афганістан пройшло їх з України більше 160 тисяч. У цій війні загинуло понад 15 тисяч наших солдатів, 35 тисяч було поранено, тисячі потрапили в полон.

        Афганістан – це держава, що розташована в Південно-Східній Азії, де проживає 23,8 млн (2002 р.) чоловік, з них 8 млн – афганці, а решта – таджики, туркмени, узбеки, хазайці.

        До середини 70-х років це була одна з найвідсталіших країн світу.

     70% площі Афганістану зайнято горами з рідкою рослинністю, через його територію простягається гірський хребет Гіндукуш з висотою гір до 7-8 тисяч метрів. Велика частка населення проживає в аулах. Близько 3 млн чоловік ведуть кочовий спосіб життя. Страшенна бідність, відсутність елементарної медичного допомоги, масова неписьменність серед населення, особливо серед жінок та дітей, висока смертність – ось ознаки соціально-економічного становища країни.

      У квітні 1978 року афганський нрод піднявся на боротьбу за краще життя, скинув монарха й проголосив Афганістан республікою.

       Нова влада взяла курс на соціалізм. Було видано закони про ліквідацію лихварської заборгованості, скасування калиму при одруженні, про наділення селян землею, яка раніше була власністю поміщиків. Запровадили початкову освіту, надали право афганським жінкам зняти паранджу.

        У мусульманських країнах такі закони були приречені на повал, бо суперечили нормам ісламу. Новий режим почав репресії проти духовенства, закривалися й руйнувалися мечеті. Племінні та етнічні вожді не визнавали нового уряду. Почали формуватися загони “моджахедів” (“борців за віру”). У країні спалахнула громадянська війна.

       Щоб зрозуміти трагізм афганської війни, потрібно хоч трохи знати про її передумови. Розставити усе на свої місця можна лише зараз, коли доступною стає засекречена раніше інформація.

       Каталізатором військового втручання стала Квітнева революція 1978 року, про яку ми тільки-но говорили. У результаті цього у грудні 1978 року між СРСР і Афганістаном був підписаний договір, за яким Радянський Союз зобов’язувався переозброїти афганську армію. Виходячи з цього, керівництво СРСР на чолі з Брежнєвим продемонструвало готовність надати прокомуністичному режиму НДПА Бабрака Кармеля реальну воєнну підготовку.

       27 грудня 1979 року були введені десантні частини в Баграм, Кабул та інші великі міста, а згодом вони стали учасниками бойових дій по всій території. Присутність чужоземних військи на території країни викликала стихійний опір народу. Пік бойових дій припав на 1984-1985 роки.

      Нашим солдатам говорили, що вони виконують інтернаціональний обов’язок, тобто захищають братній народ.

         Вони вірили і думали, що продовжують подвиги й славу батьків і дідів, які виконували такі ж обов’язки в Іспанії, Угорщині, Чехії.

         Гинули не тільки українські юнаки. А й хлопці з усього Радянського Союзу, що були призвані на службу до Афганістану, гинули й афганці.

         Послухайте оповідання Євгена Гуцала “Остання надія”.

Остання надія

 Якось мені довелося бути свідком події, яка глибоко запала мені в душу. Йшов черговий призов новобранців до армії. До військкомату прийшла ще не стара, але зморена, виснажена горем, з погаслими очима жінка.

- Ви до кого? – здивовано питає офвцер літню жінку, відриваючись від друкарської машинки, на якій одним пальцем друкує якийсь папірець.

- Та от… - каже Василина й повільно простягує оту повістку. – Ви прислали?

Черговий одразу бере повістку, читає.

- Ми прислали, - каже.

- Це для мого Василі…

- Так, заглядає в повістку офіцер. – Повістка для Василя Ярмоли. З’явитися до військкомату на восьме число.

І дивиться на Василину так, наче сподівається побачити за її спиною призовника, який з доброго дива навідався до військкомату разом з матір’ю.

- А де ж Василь Ярмола? – питає він.

- Н-нема…

- Як то нема? У від’їзді, у відрядженні?

- Нема Василя. Поховали Василя.

Офіцер відкидається на спинку стільця, розводить руками.

- Поховали? А ця повістка? Але ж йому повістку прислали…

- З Афганістану в домовині привезли Василя, позаторік поховали.

- Ну?! – зводить брови черговий офіцер. – То як же це… З Афганістану привезли? А ця повістка?

Він торопно супиться, розглядає повістку – й кудись іде, зникає в коридорі за якимись дверима.

 Василина стоїть на порозі кімнати й чекає. На душі – тяжко-тяжко. Вона чекає ж чогось – і мучиться. Перегодя в коридорі лунає хода, повертається отой офіцер, всідається за двотумбовим столом і, ховаючи очі, каже:

- Товаришко Ярмоло, можете йти.

А вона стоїть, мовби не чує, бо ж нічогісінько не тямить. Тоді він зводить на не

 Очі тверді, холодні.

- Ми ліквідували повістку вашому покійному синові, можете йти.

- Ліквідували? – самі ворушаться вуста.

- Ліквідували. Йдіть.

Василині здається, що ноги її зараз підкосяться – й вона впаде.

 Черговий офіцер чомусь починає сердитись, його худе, запалене обличчя береться червоними плямами-лишаями.

- Чи ви не розумієте? Повістку виписали випадково, бо подивилися не в ту картотеку. Наплутали.

- То Василя таки вбили в Афганістані? – вихоплюється у неї.

- Таж убили, убили, - береться черговий до друкарської машинки. – То ви йдіть собі, немає для вас ніякої повістки.

Як у тумані виходить Василина з військкомату надвір. Вона похитується – і білий світ навколо похитується, наче і йому запаморочилося.

- Бож-ж-ж-женьку ж, Бож-ж-же мій, - заламуючи руки, шепоче вона вже на дорозі.

А я стояв і дивився їй у слід. І не було, мабуть, горя більшого для цієї жінки, як момент, коли згасла для неї остання надія.

 І не було сорому більшого у мене за наших офіцерів, які не знайшли теплого співчутливого слова для Матері, яка віддала єдиного сина на закладання заради імперських амбіцій політиків…

 Учитель. А тепер висловте свої міркування з цього приводу.

      В Україну з Афганістану не повернулося 72 військовополонених та зниклих безвісти.

 Держава, не питаючи дозволу в матерів, відправляла синів на війну. І сьогодні все робиться для того, щоб рідні побачили своїх синів. Але у багатьох може виникнути питання: а чи хочуть повертатися на Батьківщину уже чоловіки, адже у майже кожного з них там є своя сім’я. але обов’язок держави – надати кожному право вибору.

        Учитель. Дорогою ціною розплачувались наші юнаки за все. А ціною було життя. І понесли чорні птахи смерті похоронки в Україну, не минули вони й нашого краю. Солдати гинуть. І кожна смерть страшна. А як страшно, коли не хочеться помирати у 18-19 років, коли тільки починаєш життя.

- Пам’ять про мертвих вшановують хвилиною мовчання. Ніхто не рахував, скільки довелося б нам мовчати, коли б так пом’янули кожного вбитого. Помовчімо хоча б хвилину. За всіх, адже страшна смерть будь-якої людини.

Встаньмо, постіймо хвилину, нехай у нас не заболять ноги, а тільки защемлять серця за тих, кого серед нас нема, хто лежить у землі, світить нам з небес, а може, з підбитим крилом не перелитить Афганської гори.

Учитель. Воїни-афганці… Ми тепер називаємо їх по-різному: інтернаціоналісти, окупанти. А цю війну називаємо помилковою. Більше 50 років тому було покладено край фашизму. Діди наші думали, що та війна – остання. Проте вони не знали, що їх онуків також будуть називати ветеранами.

 Давайте ж і ми з вами будемо пам’ятами ветеранів, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну і для кого вона триває й досі. У спогадах, снах, думках. Вони на це заслуговують.

Наші земляки воїни- афганці : Шваюк Роман Васильович

                                                     Мороз Микола Миколайович

                                                     Тютіков Микола Миколайович

                                                     Безущенко Андрій Іванович

                                                     Антипенко Юрій Васильович

 Підсумок

 Нехай же наша виховна година не закінчується після дзвінка.

 Прийдіть додому, розкажіть про почуте вами своїм батькам, сусідам, бо про це  повинен знати кожен, про це повинні пам’ятати всі.

**************************************************************************

Тема.   «9 Травня — День Перемоги».

Мета: актуалізувати знання учнів про Велику Вітчизняну війну;  виховувати                  патріотизм та гордість  за історичне минуле нашої Батьківщини

Хід уроку

I.Організація класу до уроку

II.Основна частина уроку

     Вступна бесіда.

— Що ви знаєте про війну нашого народу й народів інших країн з фашистськими загарбниками?

— Звідки ви про це дізналися?

Доповнення відповідей учнів.

—  В 1941 році 22 червня фашистська Німеччина напала на нашу рідну землю. Фашисти хотіли знищити наш народ, загарбати наші землі. Але всі наші люди, як один, стали на захист рідної Вітчизни. Ми перемогли ціною мільйонів життів. Своїм життям ми завдячуємо солдатам, які захищали нашу землю.  Послухайте, як пише про це поетеса Наталя Забіла.

…Раптом підступно, мов звірі з імли,

Фашисти на край наш війною пішли.

Та хто ж своє щастя віддасть на поталу?!

Ми знов як один проти ворога стали.

І кожен по-своєму, чим тільки міг,

Здобуть перемогу бійцям допоміг.

Твій дід на заводі виковував зброю,

А мати на фронті була медсестрою,

А батько твій бився в жорстокім бою За щастя, за волю — свою і твою.

…Просторів, земель неозорих Не зміг полонити розлючений ворог…

Весною квітучою, в день Перемоги Скінчилися битви, замовкли тривоги.

І з фронту приїхали наші сини!

Та тільки не всі повернулись з війни…  

 Все далі в історію відходять жорстокі битви Великої Вітчизняної війни, в яких наш народ проявив справді героїчну мужність, відстояв честь і незалежність Батьківщини. Уже давно на місці руїн і попелищ виросли світлі квартали міст, нові заводи і фабрики, здається, ніщо не нагадує про війну.

    Але ніколи не будуть забуті імена тих, хто в тяжкий для нашої країни час здійснив неповторні подвиги, хто не пощадив самого життя, заради щастя нинішніх поколінь. Подумайте тільки, яке величезне щастя випало наступним покоління – шістдесят років мирного життя.

   Ось уже 68 років 9 Травня ми святкуємо День Перемоги. Вітаємо з цим святом наших дорогих ветеранів, слухаємо їхні спогади про війну. Назавжди залишиться в серцях нових поколінь і пам’ять про тих, хто не повернувся з війни, хто, не шкодуючи життя, звільняв рідну землю від фашистів. По всій Україні стоять пам’ятники загиблим героям. І кожного року вдячні нащадки приносять сюди квіти. Тож давайте прочитаємо та запам'ятаємо прізвища та імена наших земляків-односельців,  які віддали своє життя за перемогу

 На честь полеглих, на честь всіх тих, хто не повернувся, на честь рядових бійців, командирів, жінок, дітей  хвилиною мовчання вшануємо героїв.        ( Хвилина мовчання)

ІІІ. Підсумок уроку

      Підсумкова бесіда

**************************************************************************

Тема.Бджола мала, а й та працює

Мета: ознайомити із казкою; розширювати кругозір; виховувати любов до праці

Хід заходу:

1.     Організаційна частина

2.     Повідомлення теми і мети уроку

3.     Повідомлення нових знань

Діти, ви бачили, як бджілка збирає пилок з квіточки?

 Вона перелітає з квіточки на квіточку і, хоч така маленька, а працює без відпочинку. Навіщо це їй треба, як ви гадаєте?

 А якби бджілка лише поласувала, а потім весь час відпочивала, то що б трапилося?

 Як ви, діти, думаєте, навіщо треба працювати людям?

. Чому дітям потрібно вчитись працювати?

 І чи це потрібно? Доведіть свою думку.

Чи могли б люди жити на землі і не працювати, як ви гадаєте?

Чому ви думаєте саме так? Доведіть.

А хто знає вірші про працю? Розкажіть.

Хто не робить — той не їсть, —

Так сказала мама.

В хаті власній я не гість

Й думаю так само.

До роботи я берусь

Кожен раз охоче.

Наполегливо труджусь,

Стати сильним хочу.

І не тільки справа в тім...

Щоб в житті все мати:

І освіту, й власний дім,

Треба зараз дбати.

Бджола мала, а й та працює (казка)

Запитання для бесіди.

Як ставився Василько до миття посуду?

Про що він мріяв, дивлячись на птахів та інших тваринок?

Яка пригода трапилася з ним?

Ким став хлопчик першого разу і що при цьому відчував?

Ким став Василько другого разу і чому почав умирати? Про що він подумав в останню мить?

Що побачив хлопчик на чужій планеті?

Чому його огорнув сором?

Які прислів’я пригадав хлопчик?

Як ви гадаєте, як це по-новому почне жити Василько? А як хочете жити ви?

4. Підсумок

    Бесіда

Екскурсії

https://drive.google.com/open?id=0By-KDUXGyNsibEl3aGx6R0J1aEU&authuser=0

Звіт по виховній роботі

https://drive.google.com/open?id=0By-KDUXGyNsiVXIxWW1iTHlPeWs&authuser=0

День матері...

https://drive.google.com/open?id=0By-KDUXGyNsiVGdZQnFfX1dZNDg&authuser=0